Ukraine in the Encyclopedia of D. Diderot and J. d'Alembert from the 18th century

Ukraine in the Encyclopedia of D. Diderot and J. d'Alembert from the 18th century

Україна в “Енциклопедії” Д. Дідро і Ж. Д’аламбера 18 ст.

Železnjak M., Iščhenko O.

О. Новікова, У. Швайґер

Дослідження присвячено проблемам відображення українознавчої тематики в зарубіжних енциклопедіях, зокрема аналізу інформації про Україну у всесвітньо відомому французькому виданні епохи Просвітництва “Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers” (“Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел”). Схарактеризовано повноту змісту статті “Україна” цього видання з огляду на загальний рівень знань про Україну в тогочасній французькій історіографії. З’ясовано, що відомості про Україну могли б бути повніші, якби автор спирався на доступні на той час джерела. Водночас наголошено, що французькі історичні праці 17–18 ст., що містять згадки про Україну, очевидно, написані під впливом російських або польських авторів, які транслювали політизовані концепції.

Ключові слова: Україна в енциклопедіях, епоха Просвітництва, французькі енциклопедії, “Encyclopédie”, російська пропаганда, політична ідеологія.

ХІII. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik “Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht”

2022

München

UB Ludwig-Maximilians.

2023

препринт

10.5281/zenodo.7599845

українська

Jaucourt, L. (1765). Ukraine. Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers. Vol. 17. Paris. P. 371–372.

Kislov, D. (2021). Management and communication ideas in the late 17th – early 19th centuries. History of Science and Technology. Vol. 11 (1). P. 38–53. Електронний ресурс: https://doi.org/10.32703/2415-7422-2021-11-1-38-53 [Дата останнього доступу 6.11.2022].

Loveland, J. (2019). The European Encyclopedia: From 1650 to the Twenty-First Century. Cambridge University Press. Cambridge. Електронний ресурс: https://doi.org/10.1017/9781108646390 [Дата останнього доступу 6.11.2022].

Todorović, M. (2018). From Diderot's Encyclopedia to Wales's Wikipedia: a brief history of collecting and sharing knowledge. Časopis KSIO. Vol. 1. P. 88–102. Електронний ресурс: https://doi.org/10.5281/zenodo.3235309 [Дата останнього доступу 6.11.2022].

Vérin, H. & Gouzévitch, I. (2011). The rise of the engineering profession in eighteenth century Europe: an introductory overview. Engineering Studies. Vol. 3 (3). P. 153–169. Електронний ресурс: https://doi.org/10.1080/19378629.2011.626051 [Дата останнього доступу 6.11.2022].

Арістова, А. (2020). Середньовічні енциклопедії як форма універсалізації релігійного світогляду (на прикладі “Великого зерцала” Вінсента з Бове). Українське Релігієзнавство. Вип. 92. С. 42–63. Електронний ресурс: https://doi.org/10.32420/2020.92.2175 [Дата останнього доступу 6.11.2022].

Біляшевич, Т. (2019). Французьке просвітництво та конструювання нового світогляду геронтогенезу в античній комедії: витоки формування ейджизму. Сучасні літературознавчі студії. Вип. 16. С. 15–20. Електронний ресурс: https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.187433 [Дата останнього доступу 6.11.2022].

Бова, В., Рубан, А., Харченко, Л. (2012). Філософські ідеї європейського Просвітництва та їх сучасне значення. Гуманітарний вісник. Вип. 26. С. 394–399.

Боплан, Г. (1990). Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. Наукова думка. Київ.

Бульвінський, А. (2004). Ідеологічні засади зовнішньополітичної доктрини Московської держави XV–XVII ст. та українська державна ідея доби Пізнього Середньовіччя: причини концептуальної неспівставності. Україна дипломатична. Вип. 5. С. 287–326.

Відгук українських істориків на статтю В. Путіна “Про історичну єдність росіян та українців” (2021). Інститут історії України НАН України, Громадський просвітницький проект “Likбез. Історичний фронт”. Київ. Електронний ресурс: http://resource.history.org.ua/item/0015897 [Дата останнього доступу 6.11.2022].

Галушко, К. (2013). Україна на карті Європи: Україна та українці у картографії від Античності до ХХ століття. Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова. Київ.

Грушевський, М. (2002). Звичайна схема “руської” історії і справа раціонального укладу історії східного слов’янства. Грушевський, Михайло Сергійович. Твори. Т. 1. Світ. Львів. С. 75–82.

Железняк, М., Іщенко, О. (2022). Зарубіжні онлайн-енциклопедії про анексований Крим. ХІI. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik “Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht”. Herausgegeben von O. Novikova & U. Schweier. Georg Olms Verlag – UB Ludwig-Maximilians München. Bd. 2021. München. S. 481–495. Електронний ресурс:  https://doi.org/10.37068/b/6448021193617

Іщенко, О. (2020). Україна й українці на сторінках “Австралійської енциклопедії”. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Сер.: Історичні науки. Вип. 31. С. 151–156. Електронний ресурс: https://doi.org/10.25264/2409-6806-2020-31-151-156 [Дата останнього доступу 6.11.2022].

Калакура, Я. (2020). Постать Ярослава Мудрого в координатах української та російської історіографій. Український інформаційний простір. Вип. 1 (5). C. 71–87. Електронний ресурс: https://doi.org/10.31866/2616-7948.1(5).2020.206056

Луняк, Є. (2011). Еволюція історичних уявлень про Україну в середньовічній Франції до середини ХVІІ ст. Історіографічні дослідження в Україні. Вип. 21. С. 166–189.

Пирожков, С., Смолій, В., Боряк, Г. та ін. (ред.). (2020). Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності: національна доповідь. Інститут історії України НАН України. Ніка-Центр. Київ.

Приймак, Т. (2018). Вольтер про Мазепу та Україну початку XVIII ст. Український історичний журнал. № 1. С. 46–72.

Проданюк, Ф. (2018). Чотири образи гетьмана Івана Мазепи в зарубіжній та українській літературі. Дослідження проблем гуманітарної освіти. КНУТД. Київ. С. 30–49.

Сербін, О. (2014). “Загальна система знань людини в енциклопедії Дідро та Д’аламбера як модель систематизаційної організації в епоху Просвітництва”. Матеріали III Міжнародної наукової конференції “Українська енциклопедистика”. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Київ. С. 147–162. Електронний ресурс: https://doi.org/10.37068/ue.2013.20 [Дата останнього доступу 6.11.2022].

Україна і Росія в історичній ретроспективі. Т. 1: Українські проекти в Російській імперії (2004). Наукова думка. Київ.

Чухліб, Т. (2018). Назви “Україна” та “Українний” в офіційному тезаурусі держав Східної Європи та Малої Азії: діахронно-семантичний аналіз (1490-ті рр. – середина XVII ст.). Україна в Центрально-Східній Європі. Вип. 18. С. 13–58.