Україна в “Енциклопедії” Д. Дідро і Ж. Д’аламбера 18 ст.

Dublin Core

Назва • Title

Україна в “Енциклопедії” Д. Дідро і Ж. Д’аламбера 18 ст.
Ukraine in the Encyclopedia of D. Diderot and J. d'Alembert from the 18th century

Автор • Author

Железняк М.
Іщенко О.

Резюме • Abstract

Дослідження присвячено проблемам відображення українознавчої тематики в зарубіжних енциклопедіях, зокрема аналізу інформації про Україну у всесвітньо відомому французькому виданні епохи Просвітництва “Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers” (“Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел”). Схарактеризовано повноту змісту статті “Україна” цього видання з огляду на загальний рівень знань про Україну в тогочасній французькій історіографії. З’ясовано, що відомості про Україну могли б бути повніші, якби автор спирався на доступні на той час джерела. Водночас наголошено, що французькі історичні праці 17–18 ст., що містять згадки про Україну, очевидно, написані під впливом російських або польських авторів, які транслювали політизовані концепції.
The study is devoted to the issues of representations of Ukrainian topics in encyclopedias worldwide. In a narrower sense, it is an analysis of information about Ukraine in the world-famous Encyclopedia, or a Systematic Dictionary of the Sciences, Arts, and Crafts published in France in the Enlightenment era. The article characterizes of the entry “Ukraine”, the completeness of its content based on the outline of the general knowledge about Ukraine in the French historiography of those times. We state the information about Ukraine could be more complete, because there were many works at that time that could be referred in the entry. At the same time, we emphasize that French historical works of the 17th and 18th centuries, which contain references to Ukraine (potential sources of information for the entries on Ukraine in the Encyclopedia), could have been written under the influence of Russian or Polish researchers who spread politicized concepts, according to which history of Ukrainian lands is the part of history of countries mentioned above.

Збірник наукових праць • Proceedings

ХІII. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik “Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht”

Том • Volume

2022

Місце видання • Place of publication

München

Видавництво • Publisher

UB Ludwig-Maximilians

Опубліковано • Published

2023

DOI

10.5281/zenodo.7599845

PDF URL

https://repository.encyclopedia.kyiv.ua/files/original/07d4c867be81d2e79fb17042a310c00e.pdf

Тип видання • Category of publication

препринт

Мова • Language

українська

Посилання • References

  1. Jaucourt, L. (1765). Ukraine. Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers. Vol. 17. Paris. P. 371–372.
  2. Kislov, D. (2021). Management and communication ideas in the late 17th – early 19th centuries. History of Science and Technology. Vol. 11 (1). P. 38–53. Електронний ресурс: https://doi.org/10.32703/2415-7422-2021-11-1-38-53 [Дата останнього доступу 6.11.2022].
  3. Loveland, J. (2019). The European Encyclopedia: From 1650 to the Twenty-First Century. Cambridge University Press. Cambridge. Електронний ресурс: https://doi.org/10.1017/9781108646390 [Дата останнього доступу 6.11.2022].
  4. Todorović, M. (2018). From Diderot's Encyclopedia to Wales's Wikipedia: a brief history of collecting and sharing knowledge. Časopis KSIO. Vol. 1. P. 88–102. Електронний ресурс: https://doi.org/10.5281/zenodo.3235309 [Дата останнього доступу 6.11.2022].
  5. Vérin, H. & Gouzévitch, I. (2011). The rise of the engineering profession in eighteenth century Europe: an introductory overview. Engineering Studies. Vol. 3 (3). P. 153–169. Електронний ресурс: https://doi.org/10.1080/19378629.2011.626051 [Дата останнього доступу 6.11.2022].
  6. Арістова, А. (2020). Середньовічні енциклопедії як форма універсалізації релігійного світогляду (на прикладі “Великого зерцала” Вінсента з Бове). Українське Релігієзнавство. Вип. 92. С. 42–63. Електронний ресурс: https://doi.org/10.32420/2020.92.2175 [Дата останнього доступу 6.11.2022].
  7. Біляшевич, Т. (2019). Французьке просвітництво та конструювання нового світогляду геронтогенезу в античній комедії: витоки формування ейджизму. Сучасні літературознавчі студії. Вип. 16. С. 15–20. Електронний ресурс: https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.187433 [Дата останнього доступу 6.11.2022].
  8. Бова, В., Рубан, А., Харченко, Л. (2012). Філософські ідеї європейського Просвітництва та їх сучасне значення. Гуманітарний вісник. Вип. 26. С. 394–399.
  9. Боплан, Г. (1990). Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. Наукова думка. Київ.
  10. Бульвінський, А. (2004). Ідеологічні засади зовнішньополітичної доктрини Московської держави XV–XVII ст. та українська державна ідея доби Пізнього Середньовіччя: причини концептуальної неспівставності. Україна дипломатична. Вип. 5. С. 287–326.
  11. Відгук українських істориків на статтю В. Путіна “Про історичну єдність росіян та українців” (2021). Інститут історії України НАН України, Громадський просвітницький проект “Likбез. Історичний фронт”. Київ. Електронний ресурс: http://resource.history.org.ua/item/0015897 [Дата останнього доступу 6.11.2022].
  12. Галушко, К. (2013). Україна на карті Європи: Україна та українці у картографії від Античності до ХХ століття. Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова. Київ.
  13. Грушевський, М. (2002). Звичайна схема “руської” історії і справа раціонального укладу історії східного слов’янства. Грушевський, Михайло Сергійович. Твори. Т. 1. Світ. Львів. С. 75–82.
  14. Железняк, М., Іщенко, О. (2022). Зарубіжні онлайн-енциклопедії про анексований Крим. ХІI. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik “Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht”. Herausgegeben von O. Novikova & U. Schweier. Georg Olms Verlag – UB Ludwig-Maximilians München. Bd. 2021. München. S. 481–495. Електронний ресурс:  https://doi.org/10.37068/b/6448021193617
  15. Іщенко, О. (2020). Україна й українці на сторінках “Австралійської енциклопедії”. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Сер.: Історичні науки. Вип. 31. С. 151–156. Електронний ресурс: https://doi.org/10.25264/2409-6806-2020-31-151-156 [Дата останнього доступу 6.11.2022].
  16. Калакура, Я. (2020). Постать Ярослава Мудрого в координатах української та російської історіографій. Український інформаційний простір. Вип. 1 (5). C. 71–87. Електронний ресурс: https://doi.org/10.31866/2616-7948.1(5).2020.206056
  17. Луняк, Є. (2011). Еволюція історичних уявлень про Україну в середньовічній Франції до середини ХVІІ ст. Історіографічні дослідження в Україні. Вип. 21. С. 166–189.
  18. Пирожков, С., Смолій, В., Боряк, Г. та ін. (ред.). (2020). Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності: національна доповідь. Інститут історії України НАН України. Ніка-Центр. Київ.
  19. Приймак, Т. (2018). Вольтер про Мазепу та Україну початку XVIII ст. Український історичний журнал. № 1. С. 46–72.
  20. Проданюк, Ф. (2018). Чотири образи гетьмана Івана Мазепи в зарубіжній та українській літературі. Дослідження проблем гуманітарної освіти. КНУТД. Київ. С. 30–49.
  21. Сербін, О. (2014). “Загальна система знань людини в енциклопедії Дідро та Д’аламбера як модель систематизаційної організації в епоху Просвітництва”. Матеріали III Міжнародної наукової конференції “Українська енциклопедистика”. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Київ. С. 147–162. Електронний ресурс: https://doi.org/10.37068/ue.2013.20 [Дата останнього доступу 6.11.2022].
  22. Україна і Росія в історичній ретроспективі. Т. 1: Українські проекти в Російській імперії (2004). Наукова думка. Київ.
  23. Чухліб, Т. (2018). Назви “Україна” та “Українний” в офіційному тезаурусі держав Східної Європи та Малої Азії: діахронно-семантичний аналіз (1490-ті рр. – середина XVII ст.). Україна в Центрально-Східній Європі. Вип. 18. С. 13–58.