@article{item_117,
  title = {Українські енциклопедії та словники в контексті поширення геологічних знань},
  author = {Железняк М. and Іщенко О. and Бортник C.},
  year = {2023},
  journal = {Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology},
  volume = {4},
  number = {103},
  pages = {19-25},
  doi = {10.17721/1728-2713.103.03},
  url = {https://geology.bulletin.knu.ua/article/view/2075},
  abstract = {Здійснено огляд енциклопедичних та словникових видань, присвячених геологічним наукам. Акцентовано на відсутності комплексної української геологічної енциклопедії та наведено аргументи необхідності її створення. Обґрунтовано важливість словників, що репрезентують галузеву термінологію, зокрема геологічну: "Словник геологічної термінології" (1923), "Російсько-український геологічний словник" (1959), "Російсько-український словник геологічних термінів" (1993), "Російсько-український геологічний словник" (2011), "Українсько-французько-англійський словник з геології, геофізики, буріння свердловин та нафтогазопромислової справи" (2011), "Російсько-український геологічний словник" (2016), "Геологічний словник: відкритий навчально-науковий вебресурс" (2017), "Російсько-український геологічний словник" (2018), "Словник геологічних термінів: українсько-російсько-англійський" (2020); решта – мінералогічні, гірничі, петрографічні, геодезичні тощо. Наголошено, що наявні енциклопедичні й лексикографічні видання, попри їх доволі велику кількість (сукупно виявлено понад 40 джерел), не забезпечують українського споживача знаннями зі всіх наук геологічного циклу, адже в окремих галузях створено низку словників та енциклопедичних видань, в інших – жодних. Привернуто увагу до проблеми поширення у сфері навчання галузевих енциклопедично-словникових видань у часи великої популярності довідкового інтернет-ресурсу "Wikipedia". Автори роблять висновок про необхідність створення сучасної геологічної енциклопедії як єдиного джерела достовірних довідкових знань з геології українською мовою.; An encyclopedic and dictionary literature devoted to geological sciences was overviewed. The authors emphasize the lack of a basic Ukrainian geological encyclopedia and provide arguments for the necessity of its appearance. They substantiate the importance of dictionaries representing specific subject lexicon, in particular geological terminology: "Dictionary of Geological Terminology" (1923), "Russian-Ukrainian Geological Dictionary" (1959), "Russian-Ukrainian Dictionary of Geological Terms" (1993), "Russian-Ukrainian Geological dictionary" (2011), "Ukrainian-French-English Dictionary of Geology, Geophysics, Well Drilling, and Oil & Gas industry" (2011), "Russian-Ukrainian Geological Dictionary" (2016), "Geological Dictionary: Open Educational and Scientific Web Resource" (2017), "Russian-Ukrainian Geological Dictionary" (2018), "Ukrainian-Russian-English Dictionary of Geological Terms" (2020); others are mineralogical, geodetic, mining, petrographic dictionaries. The results show that Ukrainian encyclopedic and lexicographic literature does not provide knowledge of all geological sciences despite a fairly large number of encyclopedias and dictionaries (in total, over 40 sources were found), because in some geological fields there are such sources, in others there are none. The authors also reflect on the issue of the distribution of subject encyclopedias and dictionaries in education today, when Wikipedia is considered the most popular online reference work in the world. The authors conclude that it is necessary to build a modern geological encyclopedia as a unified Ukrainian language source of reliable reference knowledge on geology.},
}